Ризики з якими діти можуть стикатися в мережі Інтернет.
Правила безпечної поведінки.
Матеріали, що публікуються в соціальних мережах, можуть бути не призначеними для дітей. Окрім соціальних мереж, також є інші ризиковані форми користування Інтернетом серед дітей. У мережевих іграх є можливість спілкуватись з іншими гравцями як у віртуальному світі, так і через приватні повідомлення у особистих кабінетах/приватних профілях. В них легко приховати свою реальну особу за вигаданим ім’ям та чужими фото.
Ризики, з якими діти можуть зустрітись в Інтернеті – це візуалізація насильства, порнографія, контент, що шкодить (заклики до анорексії/булімії, самоушкоджень), а також комунікація з незнайомцями.
Діти найчастіше потрапляють на ризикований матеріал:
- через помилкове введення запиту у пошуковій системі,
- якщо мають власну пошту, то там можуть отримати спам лист,
- можуть почути про це у компанії друзів чи від старших людей і вирішили знайти в Інтернеті його значення;
- реклама такого контенту може з’явитися на екрані, коли дитина шукає якусь інформацію в Інтернеті.
А найчастіше спілкування з незнайомцями починається на ігрових платформах чи у соціальних мережах.
Ознаки ризикованої комунікації
Для розпізнавання сигналів, що комунікація з онлайн-знайомим може бути ризикованою, слід звертати увагу на такі показники спілкування:
• людина випитує багато приватної інформації;
• запитує щось особисте, хоча вони з дитиною нещодавно «подружились» (наприклад, «чи ти коли-небудь цілувалась/цілувався?»)
• просить зберігати «дружбу» в секреті, говорить, що цей зв’язок для нього/неї особливий;
• дуже емоційно коментує публікації дитини. Потрібна обережність - не варто довіряти людині лише через безліч компліментів та коментарів
емоційно реагує на відмови - агресивно, образами або навпаки – виражає свою надмірну засмученість;
• звертається за допомогою, в тому числі просить вчинити певну дію (яка часто може бути небезпечною або образливою для дитини) чи перерахувати гроші;
• просить допомоги в обмін на певну винагороду;
• перепитує, хто ще користується твоїм комп’ютером/ноутбуком та чи знаходиться він у твоїй особистій чи у загальній кімнаті.
Правила безпечної поведінки в Інтернеті
Спілкуючись в соціальних мережах, дитина перебуває в так званій «ілюзії спальні» – це ілюзія у якій перебувають не лише діти, але і дорослі. Перебуваючи фізично у безпеці, ми готові на більш ризиковані та відверті дії. Коли не дивишся своєму співрозмовнику очі-в-очі, може бути легше розповісти чи сказати йому те, що б не наважився сказати наживо. Це може бути як приватна інформація, так і образи. В Інтернеті ми починаємо довіряти набагато швидше, бо через доступність 24/7 є відчуття, що ми вже довго знайомі.Для того, щоб користування соціальними мережами залишалося безпечним
Долучати «в друзі» лише тих людей, кого дитина знає в реальному житті. Так само, як ми вчимо дітей не спілкуватися з незнайомцями на вулиці, так само варто їх вчити бути обережними з незнайомими і в онлайні;
• Мати «закритий профіль» у соціальних мережах;
• Не відписувати у приватних повідомленнях незнайомим людям, які здаються їм підозрілими (іноземець, старший за віком, в профілі немає фотографій, тощо);
• Не боятися відхиляти заявки в друзі та видаляти (блокувати) тих людей, з якими дитина не бажає спілкуватись;
• Не публікувати, ніде не зазначати та не надсилати будь-кому особистим повідомленням свою приватну інформацію: домашня адреса, номер телефону, номер школи, де навчається та/або адреси позашкільних занять, логін та пароль від особистої сторінки;
• Не публікувати та не надсилати таку ж інформацію стосовно інших людей, особливо батьків, тощо;
• Не відмічати місцерозташування (геолокацію) в місцях, де дитина живе, навчається та часто буває;
• Не надсилати свої інтимні фото у приватні повідомленнях ані тим, кого вже знає дитина, а ні тим, з ким вона познайомилася в Інтернеті. Та в жодному разі не публікувати такі фото у своєму профілі чи будь-якому іншому ресурсі.
Це тільки здається, що особиста переписка залишаться тільки між двома. Розміщене в Інтернеті вже ніколи не буде секретним чи повністю видаленим!!!
Матеріали взяті з сайту stopsexting
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Під час ізоляції та дистанційного навчання люди все частіше почали стикатися з проблемами погіршення психічного здоров’я. Почуття розгубленості, невпевненості, самотності, страху смерті, страху майбутнього, конфлікти в сім’ї та на роботі, страх безробіття, негативні почуття до себе та інших, непорозуміння з дітьми, проблеми в організації власного життя і життя родини впливають на нашу психіку. Ізоляція і брак живого спілкування, страх за своїх близьких та друзів посилюють тривогу. Це впливає на функціонування організму та призводить до порушення психічного здоров’я. Тому виникає питання - як в умовах карантину ми можемо вберегти психічне здоров’я? Дотримання наступних простих рекомендацій допоможе справлятись з викликами сьогодення.
- Переживати будь-які почуття та емоції- це нормально. Тому важливо мати простір і місце для своїх емоцій через проговорення чи виписування.
- З’ясуйте чи відчуття тривоги чи страху сигналізує про реальну загрозу чи лише ймовірну.
- Якщо йдеться про реальну загрозу, наприклад можливість зараження вірусом, розробіть систему заходів які вбережуть вас. (маски, антисептик, соціальна дистанція, номери телефонів до кого можна звернутися за допомогою)
- Тому коли ви зауважили що ви переживаєте в цей момент лише про ймовірну загрозу –це некорисне переживання. Зосередьте увагу на тому що відбувається тут і тепер.
- Якщо немає можливості спілкуватися з рідними і близькими фізично, спілкуйтеся онлайн.
- Організуйте свій побут, роботу, навчання дітей.
- Знаходьте час для себе. Якщо потрібно побути на самоті побудьте.
- Використовуйте тільки перевірені джерела інформації.
- Спілкуйтеся, діліться своїми почуттями!
- Зберігайте спокій!
Інформація щодо прав, якими можуть скористатися вразливі групи жінок і чоловіків,
та механізмів їх реалізації, безкоштовних телефонних «Гарячих ліній» (зокрема: системи надання безоплатної
правничої допомоги 0 800 213 103; центру «Ла Страда-Україна» – з питань попередження домашнього
насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0800500335 (з мобільного або стаціонарного) або
116-123 (з мобільного); Урядового контактного центру – психологічні та юридичні консультації чоловікам та
жінкам 15-47.